Що робити, якщо порушують права? Як діяти і до кого звертатись? Ми звернулись до журналістів та розпитались, які права щодо їхньої діяльності були порушені та як вони захищають себе. Більше про досвід українських редакцій читайте у матеріалі.
Світлана Мага, журналістка «Соціальне телебачення Сумщини»
Восени 2020 року, Світлана Мага, журналістка «Соціального телебачення Сумщини» вперше у житті написала заяву до поліції. Вона робила сюжет про аварію з трубами у жилому домі, де їй потрібно було відзняти кілька кадрів у квартирі потерпілих, але коли поїхала на зйомку, то на неї вибіг чоловік.
«Він на мене кричав, ображав, напав на нас з оператором. Я попереджала його п’ять разів, що якщо він не заспокоїться, то я викличу поліцію, адже він порушує права журналістів. Чоловік проігнорував мої слова та знімав нас на смартфон. Я розумію, що таке відео в YouTube набере багато переглядів. Але просто взяла і сказала, що викличу поліцію, бо такі матеріали можуть стати прикладом для інших, як можна ображати журналістів», — зазначає журналістка.
Після того, як Світлана викликала правоохоронців, пояснила ситуацію та написала заяву, чоловіку виписали штраф 17 тисяч гривень за те, що був без маски, а ще його забрали в ізолятор.
«Що далі з ним, я не знаю. Але я хочу, щоб це послугувало уроком кожному, хто хоче нападати на працівників ЗМІ. До нашої професії потрібно ставитись із повагою», — резюмує Світлана.
Володимир Торбіч, головний редактор ГО «Агенція журналістських розслідувань «Четверта влада»»
«З порушеннями наших прав як журналістів стикались і стикаємось постійно», – твердить редактор. Найпопулярнішими правопорушеннями є не надання доступу на запитувану інформацію та фізичне перешкоджання професійній діяльності журналістів.
«Фізичне перешкоджання, коли не пускають на територію державних чи комунальних закладів і підприємств, хоча не мали права такого робити. Також коли намагалися вибити камеру чи фізично атакували журналістів. Наприклад, таке було коли наші журналісти знімали на Поліссі в час бурштинових різних заворушень нелегальних бурштинокопачів», — зазначає Володимир.
Журналіст Володимир Торбіч разом зі своєю редакцією розглядає ще одне перешкоджання — це безпідставні судові позови. Хоча й наголошує, що з юридичної сторони не можна назвати це порушенням. При цьому безпідставність всіх позовів, які були проти них, вони довели в судах.
«Ну і найтяжчий злочин, який скоїли проти нашої редакції – це підпал. У Кримінальному Кодексі за це передбачена відповідальність за частиною 2 статті 347–1 «Умисне знищення або пошкодження майна журналіста» шляхом підпалу – це особливо тяжкий злочин за який передбачене позбавлення волі від 6-ти до 15-ти років».
Як протидіють перешкоджанням у редакції «Четверта влада»?
1) Пишуть скарги керівникам тих, хто порушує.
2) Надсилають скарги уповноваженому з прав людини щодо перешкоджання у доступі до інформації.
3) Викликають поліцію або пишуть заяви про злочин у фізичному перешкоджанні.
4) Подають судові позови.
За словами Володимира, вони подали близько десятка позовів. У більшості випадків виграли та ще чотири позови перебувають на розгляді у Європейському суді з прав людини. «Наші журналісти також мають газові балончики, але головне – дотримуватись правил безпеки й не ризикувати коли це не потрібно», – резюмує редактор.
Владислав Боднар, журналіст «Вінницька агенція журналістських розслідувань»
Журналіст важає, що за останні кілька років ситуація з порушенням прав журналістів змінилась.
«Якщо раніше складно було потрапити на сесію Вінницької Міської Ради (при тому, що згідно з законом «усі комунальні установи мають бути відкритими»), але зараз достатньо пройти реєстрацію — і вас пропустять», — додає журналіст.
Близько трьох років тому журналіст хотів потрапити до Вінницької обласної прокуратури, а там вивісили табличку, що фотографувати, знімати, записувати нічого не можна. А це є протизаконним, бо журналіст має право робити записи. Тому Владислав радить у такому випадку викликати поліцію, щоб скласти протокол про порушення журналістської діяльності.
«Також часто не відповідають на інформаційні запити, а це безпосереднє порушення права на надання доступу до інформації. Це є чи не найголовніший інструмент для журналіста-розслідувача. За законом журналістам повинні відповісти продовж п’яти робочих днів, але якщо питання складне і потребує часу на підготовку відповіді, то 20 діб», — зазначає Владислав.
Це правило зазвичай порушують у районних закладах. Якщо ви потрапили у таку ситуацію, то вам потрібно спершу зателефонувати та нагадати їм про свій запит. Якщо й це не допомагає, то ви можете звернутись до вищих органів, суду або до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Але, як наголошує журналіст, зараз таких випадків майже немає.
До кого звертатись по допомогу?
- Bihus.info, платформа «Свої люди» об’єднує у собі кваліфікованих юристів України, які готові допомагати журналіст(к)ам у різних правових ситуаціях.
- ІРРП (Інститут Регіонального Розвитку Преси) пропонує юридичну підтримку журналіст(к)ам.
- ІМІ (Інститут Масової Інформації) мають платформу присвячену допомозі та безпеці журналістів.
