Чому ви постійно «скролите» новини і як позбутися цієї звички?

Вже понад два тижні українці та українки щогодинно перевіряють новини. Більшість з нас стали залежними від моніторингу медіа через страх пропустити важливу інформацію з фронту. Через війну наше почуття незахищеності загострилось, а моральний стан відтепер змінюється в залежності від змісту повідомлень, які ми чуємо. Чому брак інформації викликає у нас тривожність та як подолати нездорову залежність від новин – читайте у нашому матеріалі.

Що спровокувало залежність від новин? 

Коли росія почала повномасштабну війну проти України і по всій території країни пролунали перші вибухи, ця ситуація була для українців та українок новою, адже раніше більшість з нас не стикалися з подібним. Перші емоції, які ми відчули вранці 24 лютого – шок та розгубленість. І єдине, що могло вгамувати нашу тривожність та внести хоч якусь конкретику – новини.

За словами психологині та гештальт-терапевтки Ольги Гришин-Грищук, новини часто бувають єдиним доступним способом, що створює ілюзію контролю над ситуацією або загрозою.

«Для людей важко переживати безсилля, страх, тривогу. Тому ми шукаємо спосіб справлятися з цими переживаннями і часом одним з таких стає моніторинг новин», – розповідає Ольга. 

Це й пояснює чому ми відчуваємо себе незахищеними, коли перестаємо моніторити новини – так ми втрачаємо ілюзію контролю над ситуацією.

«Так трапляється, коли ми не бачимо інших фактів чи процесів, які підтверджують нашу безпеку. Все невідоме може викликати страх. Коли воно стає відомим, ми можемо з цим щось робити. Але у випадку новин це більшою мірою ілюзія», – каже психологиня.

Чому постійний моніторинг новин – шкідлива звичка і як він впливає на наш організм?

Мабуть, ви вже стикалися з тим, що після перегляду або прочитання новин відчували виснаження та втому. І що найгірше, моніторинг вже не приносить заспокоєння, а навпаки, змушує хвилюватися ще більше. Такий ефект можна пояснити тим, що в новинах з’являється все більше негативної та шокуючої інформації, яка не викликає нічого, крім розпачу, смутку чи гніву. 

У своїй науковій статті доцентка кафедри соціальної і прикладної психології Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Ганна Коваль відзначила особливу роль емоційної ідентифікації людини у сприйнятті інформації. За її словами, емоції виступають невід’ємною частиною сприйняття ЗМІ: почуття, які переживає суб’єкт під час перегляду або прослуховування чогось – основна частина його психологічного досвіду.

«Ідентифікація формує відчуття емоційної співучасті, яке викликає у суб’єкта телепередача або ток-шоу та частково залежить від того, в якому ступені він ідентифікує себе з персонажем (тобто, подумки порівнює себе з ним і представляє себе на його місці). Зображувана в ЗМІ реальність сприймається суб’єктом більшою мірою, якщо його ототожнення себе з персонажами таке, що останні стають значущими фігурами в його власному житті», – пише психологиня.

У теперішній ситуації не ідентифікувати себе з тими, про кого пишуть у новинах, просто неможливо. Адже йдеться про нашу країну, тож усі ми відчуваємо небезпеку. Кожного разу, коли перевіряємо інформацію, ми насамперед переймаємось за власне життя та за життя наших рідних. Таким чином, коли у новинах ми бачимо знайому назву населеного пункту, наш емоційний стан погіршується. До того ж постійний моніторинг виснажує і не дає нам змоги сфокусуватись на діях, які спрямовані на реальне самозбереження, тому й провокує загострення депресії і тривожності.

Як перемогти залежність та віднайти емоційну рівновагу?

Хоч й надмірна цікавість новинами є шкідливою звичкою, повністю виключати їх зі свого життя не варто. На думку гештальт-терапевтки Ольги Гришин-Грищук, достатньо буде зменшити дозу спожитої інформації та залишити собі 2-3 джерела, з яких будете дізнаватися про важливі події.

«Щоб це зробити необхідно спочатку повимикати сповіщення з усіх ресурсів, де ви читаєте або дивитесь новини (залиште незам’юченими максимум два). Це стосується і розмовних чатів».

Психологиня також радить згадати, що чи хто підтримував вас раніше, або звернутися за порадою до спеціальних груп психологічної підтримки чи професійних психотерапевтів. З переліком доступних ресурсів з психологічної підтримки, які зібрав Хаб стійкості, можна ознайомитися тут.

Крім своєї інформаційної та психологічної безпеки, Ольга закликає подбати і про реальну: «Складіть план перших дій у виникненні загрози, пройдіть навчання з першої медичної допомоги, як варіант навчіться поводитись зі зброєю (цьому теж вчать). Тобто, необхідно шукати ресурси, що будуть спрямовані на підвищення вашої реальної безпеки. Зрештою, задонатьте ЗСУ – саме вони працюють над нашим захистом».

Авторка тексту: Валентина Герасименко. Коректорка: Дар’я Кравченко.

[mistape]

Читати також

error: Копіювати не треба :)