Мистецтво співжиття. Як медіа розповідати про культуру?

Не одними політикою і економікою. Навіщо говорити про мистецтво? Які теми та формати обирати? MediaLab разом з Іриною Славінською, продюсеркою «Радіо Культура», провели лекцію про те, як висвітлювати локальну культуру. Пишемо про ключові інсайти з розмови.

Що таке культура для спікерки? 

Жоден підручник або енциклопедія не може надати точного визначення. Але лекторка спробувала повернутися до джерел античності. Культура, як і політика — це мистецтво співжиття людей в одному полісі. Це те, що дозволяє жити в громаді, співіснувати та мати спільні речі, які можна ділити. Надбання культури й шедеври об’єднують людей, допомагають знайти спільні інтереси та точки контакту.

Простіше перетравити

За словами Ірини Славінської, культура допомагає говорити про складні події «легшою» мовою. Розмови про щось складне можна за допомогою культурної тематики запакувати у таку обкладинку, в якій аудиторії буде простіше їх перетравити.

Ірина навела приклад про війну, яка триває на українській території з 2014 року. Спікерка наголосила на тому, що на цю, сповнену трагедій і перемог, тему можна багато та плодотворно говорити. Особливо якщо подивитися на те, що нам пропонує царина культури. Лекторка згадала фільми «Атлантида» Валентина Васяновича і «Погані дороги» Наталки Ворожбит. Такі картини дозволяють дуже інакше і водночас так, як ми знаємо, подивитися на тему війни. Знайти принаймні нові емоції від перегляду цих стрічок, нові слова і думки для розмов.

Старі теми з нових ракурсів

Культура допомагає розкрити старі теми з нових ракурсів. Так, американський серіал про Чорнобиль на НВО допоміг по-іншому поглянути на відому проблему. Після його виходу, за словами Ірини, зросла кількість запитів про цю катастрофу. Сучасне покоління стало більше цікавитися темою, шукати інформацію, а експерти — публікувати аналітичні роботи та статті.

Також культурні теми дозволяють розкривати позитивні життєві історії, які необхідні людям. Для того, щоб відчути сили в собі та подумати, що «я так можу».

Культура допомагає медіа швидко реагувати на тренди, скеровувати їх у корисному для українського суспільства напрямку.  Наприклад, карантин змінив плани багатьох щодо подорожей за кордон. І тим самим привернув увагу до краси України, адже цього року більше людей провели відпустки у межах країни. У медіа, відповідно, збільшилась кількість публікацій про локальний туризм.

Для чого знати свою аудиторію? 

«Чи знають ваші читачі, що таке симфонія? Чи потрібно їм пояснювати значення слова парадигма?». Розуміння аудиторії, складання портрету типового читача допоможе скласти формулу свого успішного контенту. ЗМІ краще уявлятимуть формати й тематику подачі інформації.

Можна брати приклад з локальних медіа, регіональних ЗМІ, які знають своїх читачів буквально в обличчя. Вони точно можуть окреслити, хто їхня аудиторія. Якщо медіа зрозуміють для кого вони пишуть, зв’язок з культурою читачів, то зрозуміють і як саме. «Не потрібно вигадувати велосипед, можна подумати про тих людей, які у вас вже є». Паралельно варто старатися для тієї аудиторії, яку ще хочеться залучити.

Читачі самі підкажуть формати

Їх може бути безліч варіацій. Наприклад, довге глибоке ґрунтовне інтерв’ю з митцем локального рівня. Можливо, це буде Explainer — проста табличка або схема, що доступно пояснює суть певного явища.  Або є сенс подумати про репортаж, щоб передати атмосферу культурної події та додати найяскравіші коментарі очевидців. Для професійної оцінки підійде критика. Аналітика ж допоможе дізнатися, які люди цікавляться культурою найбільше, відвідують події, скласти їхній портрет.

Готових відповідей немає. Над ідеальним форматом варто подумати, проаналізувавши людей, які цікавляться тематикою і саме цим ресурсом. Через культуру медіа мають можливість знайти нестандартний підхід до подачі інформації, змусити по-новому побачити факти та суспільно важливі теми.  Показати, що держбюджет — це не лише «і якісь цифри, якісь коми, якісь нулі», а й той інструмент, який може впливати на життя людини, розв’язати проблему у позитивний бік.

Авторки матеріалу:  Марія Кудіна, Владислава Віннікова

[mistape]

Читати також

error: Копіювати не треба :)