«Я намагаюсь не боятись виставити себе дурнем». Так каже Малколм Гладуелл, канадський журналіст англійського походження. Він отримав Орден Канади та написав п’ять бестселерів. Українською перекладена його книга «Розмови з незнайомцями. Що слід знати про людей, яких ми не знаємо». У 2005 році Журнал TIME додав Гладуелла до переліку 100 найвпливовіших людей. Крім журналістики Малколм Гладуелл займається соціологією та публічними виступами. Розповідаємо про його життя та діяльність.
Онтаріо, Канада
Малколм Гладуелл народився у місті Фархем (Велика Британія). Коли йому виповнилось 6 років, він разом з батьками переїхав до Онтаріо (Канада). Родина жила в цій провінції на центральному сході країни в містечку Елміра. Батько Малколма, англієць, викладав в університеті Ватерлоо, відомому своїми дослідженнями в галузі інженерії, а мати, яка походила з Ямайки, працювала психотерапевткою. Як згодом пригадував журналіст, його коріння стало одним із поштовхів для його «інтелектуальних пригод».
У підлітковому віці Малколм захоплювався консервативною політикою. Його взірцями у різний час були американський пандит Вільям Френк Баклі, а також 40-й президент США від республіканської партії Рональд Рейган. Вірогідно, що постер з портретом останнього навіть висів на стіні кімнати Гладуелла у гуртожитку Трініті-коледжу. Під час навчання у старшій школі Малколм Гладуелл був атлетом та брав участь у забігах на середні дистанції. А от у 1978 році зайняв призове місце у старшій школі Онтаріо.
Як пишуть The Guardian, журналіст продовжує займатись бігом і зараз: «Якось він навіть взяв участь у змаганнях Fifth Avenue Mile у Мангеттені, з результатом п’ять хвилин і три секунди».
США: Індіана, Вашингтон, Нью-Йорк…
Малколм Гладуелл пройшов стажування у Національному центрі журналістики у Вашингтоні. Приблизно у той же час він вивчав історію у Трініті-коледжі в Торонто. Як зауважує сам журналіст, роки у коледжі не були для нього «інтелектуально продуктивними». Оцінки Гладуелла були недостатньо високими для магістратури (авт. примітка — проте у 2007 році він отримав почесний ступінь доктора філології Університету Ватерлоо). Тому після бакалаврату він вирішив будувати кар’єру у сфері реклами.
Йому не вдалося отримати позиції в жодному з рекламних агентств, куди він подав заявки. Тоді Малколм влаштувався журналістом у консервативне видання The American Spectator та переїхав до штату Індіана, США.
«Я зовсім нічого не вмів на початку, але в кінці відчував себе експертом.
На це пішло 10 років — саме такий проміжок часу»
Малколм Гладуелл про свій досвід роботи у різних виданнях, зокрема у The Washington Post
Після того, як журналіста звільнили з The American Spectator, він працював в аналітичному центрі у столиці США Вашингтоні та періодично дописував як фрілансер. Згодом Малколм влаштувався до Washington Post, де писав про бізнес та науку. Журналіст 3 роки був керівником нью-йоркського офісу газети, поки його не помітила редакторка The New Yorker Тіна Браун. У 1996 році вона запропонувала йому посаду штатного кореспондента. Малколм погодився і досі працює у The New Yorker.
«Він доєднався до The Washington Post у 1987 — і провів там десять років, що дорівнює близько 10 000 годинам практики, яка, згідно з (книгою) «Неординарні. Історії успіху», є секретом успіху у багатьох сферах. Він доєднався до The New Yorker у 1996 та опублікував оригінальну статтю «Критична точка» того самого року, у якій проаналізував стрімкий ріст кількості вбивств у Брукліні через лінзи епідеміології. Як це часто помічають, книга на цю тему, яку опублікували через чотири роки, була і його власною точкою відліку», — розповідають The Guardian.
Напрацювання Малколма
Творчий доробок Малколма Гладуелла цінують за унікальний погляд на попкультуру. Своїми текстами він зменшує бар’єр між «масовим» та «індивідуальним». Журналіст став відомим після написання статей «Критична точка» і «Охолоджувач». Ці дві статті склали основу його першої книги «Поворотний момент. Як дрібні зміни спричиняють великі зрушення». Для роботи над нею він отримав наперед мільйон доларів. Співавтором книги був Джон Декер, хоч його ім’я й не зазначено. У 2020 році українською мовою вийшла книга журналіста «Розмови з незнайомцями. Що слід знати про людей, яких ми не знаємо».
«На думку Малкольма Ґладвелла, ведучого подкасту «Ревізіоністська історія», ми використовуємо у спілкуванні з незнайомцями геть неправильні інструменти і стратегії. Ми не здатні розпізнати брехунів і майже завжди формуємо хибне уявлення про людину, з якою щойно познайомилися. А оскільки ми не вміємо розмовляти з незнайомцями, то напрошуємося на конфлікти й непорозуміння, які потім катастрофічно впливають і на наше життя, і на весь наш світ. Ґладвелл, автор бестселера «Геніальні винятки» (Outliers), пропонує своїм читачам яскраве дослідження нашого спілкування з незнайомцями, пояснюючи, чому так часто воно заходить у глухий кут», — йдеться в описі книги.
Інші книги Малколма Гладуелла: «Спалах! Сила несвідомих думок, або Як не заважати мозку приймати рішення», «Неординарні. Історії успіху», «Що побачила собака та інші пригоди», «Давід та Голіаф: Аутсайдери, невдахи та мистецтво битви з гігантами», «Розмови з незнайомцями: Що слід знати про людей, яких ми не знаємо».
Наприкінці квітня 2021 року вийшла друком нова книга Малколма «Бомбардувальна мафія». У ній автор розповідає про взаємозв’язок технологій та ідеології під час війни.
«Гладуелл завжди на відмінно виконує роль інтелектуального провокатора. У найкращому випадку, його статті та книги примушують вас подивитись по-іншому на ваші здогадки, які сидять у вас настільки глибоко, що ви навіть не знаєте, що вони у вас є. Мільйони вважають такий досвід “звільненням від токсинів”. Що як найуспішніші підприємці не ризикують, а навпаки намагаються не ризикувати? Можливо, світовим секретним службам краще звільнити усіх своїх шпигунів? Чому існує багато видів гірчиці, але провідний бренд кетчупу лише один? Головне — це не обов’язково погоджуватись з його висновками, але бути відкритими — навіть через невірогідний медіум кетчупу — до того, щоб побачити увесь світ свіжим поглядом», — коментують тексти Малколма The Guardian.
Журналіст також є співзасновником Pushkin Industries, аудіокомпанії, яка випускає подкасти Revisionist History та Broken Record. У першому він розбирає теми, яким, на його думку, не приділяють уваги у суспільстві. У другому Малколм разом з Ріком Рубіном (авт. примітка — американський музичний продюсер, засновник Def Jam Recordings і American Recordings) та Брюсом Хедламом (авт. примітка — канадський журналіст, медіаредактор The New York Times) бере інтерв’ю у музикантів різних жанрів.
Авторка тексту та ілюстрації: Марія Кудіна
