Згадайте себе десять або більше років тому. Ймовірно, ви щойно закінчили школу та подумки насолоджувалися літніми канікулами. Проте перед заслуженим відпочинком треба було дати відповідь на єдине запитання: “Куди вступати?”. Насправді не всім чита(к)чам потрібно себе згадувати, тому що це питання може виринати у когось просто зараз. У цьому матеріалі на прикладі реальних історій ми розглянули можливі варіанти розвитку вашої кар’єри, а також підказуємо, що робити, коли виникають неочікувані кар’єрні питання.
«Батьки активно пропонують піти по їх стопах, і тут доводиться йти наперекір»
На вибір професії часто можуть впливати батьки. І це доводить аналітика тогорічного вступу, яку можна побачити на інфографіці. На ній відображено ті сфери діяльності, де батьки хотіли би бачити своїх дітей найбільше. Значно переважають юриспруденція, медицина та комп’ютерні технології, позаяк саме ці напрямки вважають найперспективнішими та добре оплачуваними.
Таких висновків дійшли дослідники OLX Робота у 2021 році, опитавши понад 5000 батьків та 1500 школярів старших класів, абітурієнтів і студентів.
Наступна інфографіка демонструє ті спеціальності, на які вступила найбільша кількість абітурієнтів у тому ж 2021. Не дивно, що до цього топу ввійшли правова та комп’ютерна спеціальності. Лідером статистики стало вивчення мов, яке старше покоління також вважає доволі привабливим вибором.
Джерело: МОН України
З подібною проблемою зіштовхнулася майбутня 15-річна студентка Марія Ірчак. Вона розповіла нам, що батьки активно пропонують їй піти тим же шляхом і стати перекладачкою англійської, аргументуючи тим, що вони в будь-який час зможуть допомогти. Але постає питання епохи.
«Порівнюючи з початком 90-х, коли вони вчилися, ця професія була новаторською. А наразі цей напрямок вже не справляє подібного “вау ефекту”. Та й мовчу про те, що мені зовсім не цікаво розбирати винятки винятків англійської мови», — каже Марія.
Але водночас зазначає, що підтримку вона знайшла у своїх вчителях: «Я просто одного разу поділилася з ними своїми думками щодо професії, і вони підтримали. Особливо запам’яталась фраза: “Не думай, що один вибір фатальний і на все життя. Ти зможеш змінити обраний шлях, якщо відчуєш, що це не твоє. Головне пробувати”».
Зараз Марія в пошуках справи свого життя, але рухатися планує у творчому напрямку. Проте не всі випускники так твердо переконані у власному виборі.
У цьому випадку на допомогу приходять різноманітні профорієнтаційні тести або й цілі академії. Прикладом може слугувати Українська Академія Лідерства — платформа, яка допомагає підліткам сформуватися як особистості та визначитися із власними цінностями, які рухатимуть їх по життю.
За словами випускниці УАЛ Стефанії Автономової, в академії багато різних курсів із залученням найкращих практиків-спеціалістів для проведення лекцій. Окрім того, студенти можуть втілювати власні соціальні проєкти, завдяки чому й здобувають необхідні навички для саморозвитку.
Стефанія каже, що саме ці активності допомогли їй обрати бажану спеціальність: «До вступу в УАЛ я розглядала варіант навчання на програмі “Етика. Політика. Економіка”. У нас було багато лекцій і дискусій на політичні теми, різні лектори. У певний момент я зрозуміла, що поки не бачу себе в політиці. Зараз я дуже тішуся тому, що потрапила на свою спеціальність, бо вважаю її найкращою у своєму університеті. Складно уявити щось, що пасувало би мені більше».
Окремо абітурієнти зазначають, що вибір самого університету теж підкидає дров у вогонь профорієнтації. Проблема в тому, що на сайтах закладів освіти важко знайти потрібну інформацію та переконатися у бажанні вступу саме сюди. Частково з цим допомагає шоумен Олександр Педан із донькою Лєрою, які запустили проєкт перевірки українських університетів «УНІВЕРСНЕСК». Об’їздивши 20 міст, вони переконані, що головне мати фахівців, які зможуть дати знання для роботи за спеціальністю.
«Я вважаю, що наші університети переповнені напрямками, на які не вистачає фахівців. Тому звертайте увагу на те, що є актуальним зараз і буде в майбутньому. Адже будівельників нам потрібно буде доволі багато — роздумує Олександр.
Натомість Лєра вбачає проблему освіти в іншому — невміння прорекламувати себе. «Університети не вміють себе піарити. Є багато навчальних закладів із класними спеціальностями та крутими викладачами, але про це важко дізнатися, тому що на їхніх сайтах безлад». Як рішення дівчина радить університетам звернутися до їхніх же студентів, щоб розробити саме такі сайти, які будуть цікаві майбутнім вступникам.
«Зараз я ставлюсь до нашої вищої освіти просто як до етапу, який треба пережити»
У 2019 році аналітики кадрового порталу hh.ua | grc оприлюднили дані, за якими 44% випускників вишів не працюють за здобутими спеціальностями. Зазвичай розуміння того, що ти обрав не свій професійний шлях з’являється вже в процесі навчання, коли студент(к)и «торкаються» майбутньої спеціалізації.
Поліна Болдирева вступила на японську філологію, від чого сім’я була в захваті. Але насправді на той момент дівчина достеменно не розуміла, куди піти, а через пів року взагалі змінила спрямованість.
«Мама одразу вирішила, що в мене велике майбутнє, і я стану генієм у цій справі, бо “Поліна ходить на додаткові з японської, а значить вона буде генієм і вундеркіндом”. Але не так сталось, як гадалося. Після вступу на японську я провчилась близько пів року і зрозуміла, що це не той напрям за яким я хочу йти, адже на той час я познайомилась із аматорською групою озвучення, і загорілась тим, що захотіла стати частиною нашого українського дубляжу», — ділиться Поліна.
У цьому випадку можна розглянути два найбільш можливих варіанти розвитку подій. Студент, який більше не хоче вчитися за обраним фахом, може забрати документи із закладу освіти та будувати своє життя далі. Проте це досить різка зміна, враховуючи тиск оточення про важливість і обов’язковість вищої освіти.
Наша героїня Поліна, зрозумівши небажання вивчати японську, перейшла на англійську філологію. На такий її крок реакції були кардинально різними: хлопець підтримав студентку, а от деякі члени сім’ї навіть перестали з нею говорити.
Психолог Катерина Зайцева каже, що ніхто не знає, чи правильний це вчинок. Тому важливо спиратися на те, що справді важливо для конкретної людини. Вона також зазначає, що різка зміна життєвого сюжету може призвести до кризи: «У психології є поняття життєвої кризи. Людина інакше починає осмислювати свій попередній досвід. Може відчувати незадоволення якістю життя з дуже сильною внутрішньою напругою. Бо те, що мало сенс, тепер його не має, але це нормально та тимчасово».
Практичним і дієвим способом для ухвалення рішення можуть стати «Декартові координати». Звучить складно, на ділі просто та ефективно. Суть методу полягає у визначенні змін у вашому житті, коли ви зробите певний крок.
Наприклад, «Я збираюсь забрати документи з університету, але вагаюсь». Дайте послідовно відповіді на запитання:
• Що я отримаю / що буде, якщо я зроблю це…
• Що я отримаю / що буде, якщо НЕ зроблю це…
• Що я втрачу / чого не буде, якщо зроблю це…
• Що я втрачу / чого не буде, якщо НЕ зроблю буде…
А тренер з емоційного інтелекту Оксана Пацеля радить спиратися лише на власне бачення свого майбутнього та створювати фінансову самостійність.
«З урахуванням навантаження з навчання спочатку це може бути кілька годин на тиждень. Це принесе фінансову підтримку, професійний досвід допоможе зміцнити впевненість у собі та обраному шляху», — переконана пані Оксана.
Вона також зазначає, що важливо будувати здорові відносини з батьками для того, щоб у майбутньому поважати та підтримувати позиції одне одного. Ще одним варіантом є здобування двох вищих освіт: першу та ту, яка вже точно до душі. Або паралельно з навчанням проходити курси або стажування у сфері улюбленої справи. Так вчинила Поліна. Змінивши японську на англійську, вона вступила на фах журналістики, щоб нарешті задовольнити власний поклик. Зараз вона на другому курсі англійської філології та третьому — із журналістики. За словами Поліни, поєднувати дві «вишки» вкрай непросто, адже завдань стає більше, і мозок починає перевантажуватись і ловити вигорання.
Щоб не з’їхати з глузду, ретельно плануйте свої будні. Як це робити, щоб нічого не проґавити, дивіться в короткому відеокоментарі бізнес-тренера BogushTime Юлії Бойко.
«Нове діло оновлює тебе зсередини»
Проте навіть дуже свідомий вибір професії та хороший кар’єрний шлях можуть привести до бажання змінити діяльність. У сучасному світі цей процес називається «світчерство». Зараз перехід з однієї сфери в іншу доволі актуальний, адже багато українців втратили роботу через повномасштабне вторгнення росії 24 лютого.
Наша героїня Ольга Тацій залишилася без постійного заробітку, тому не побоялася ризикнути, змінивши спрямування.
«Коли почалася війна, я з дитиною виїхала до Словаччини. Продовжувала працювати на своїй останній роботі віддалено. Усе було нормально, наскільки це можливо під час війни. Але моя керівниця раптово вирішила тимчасово закрити бізнес.
Що далі – невідомо. Я розуміла, що сподіватися на цю справу марно. Тому почала думати, чим можу займатися. Мій досвід у журналістиці та PR у Словаччині непотрібний, все довелося б почати з нуля. Це занадто довго».
Закинемо вам маленький спойлер: Олі все вдалося. Вона знайшла справу до душі, а саме догляд за волоссям. Ба більше — жінка повернулася в Україну та вже напрацьовує власну клієнтську базу.
«Окрім ризику, що десь не спрацює ППО, і ракета влучить в мій кабінет, боятися нічого. Завжди можна піти працювати на когось, проте я цього точно не хотіла. Набагато більшим ризиком є чекати на кращі часи, витрачаючи купу часу свого життя», — наголошує Оля.
І хоча у новій професії героїня не так давно, але вже зробила роботу над помилками та дає декілька поряд майбутнім світчерам:
1. Не бійтеся. До зміни професії треба поставитися як до гри. Тут або пан, або пропав, але пропадає той, хто здається. Я в цьому переконана. Життя спливає швидко. Річ у тім, скільки дій на день ти робиш для того, щоб зробити свою діяльність успішною.
2. Шукайте варіанти. На початку роботи ви, як сліпе кошеня, йдете просто навпомацки. Десь можуть бути паузи через нестачу клієнтів, наприклад. Значить показуйте свою експертність у сфері роботи. Головне – не зупиняйтеся.
3. Не здавайтеся. Усім складно. Не буває так, що робиш усе правильно, а успіху немає. Він точно прийде. Треба бути внутрішньо впевненим, що в чомусь точно пощастить.
4. Шукайте цінність.Подумайте, як своєю діяльністю ви можете бути корисними зараз. Коли ви робите хороше діло, воно точно так чи інакше повернеться знаннями, новим клієнтом або чимось іншим.
5. Будьте завжди напоготові.Готуйеся не лише до успіху, а й поразки. Це може трапитися і це нормально. Важливо буде те, як ви на це щреагуєте, чи проаналізуєте й що робитимете далі.
***
На фіналі всіх кар’єрних питань бачимо, що вихід є завжди та скрізь. Вашим виходом може стати оточення, яке заохотить та підштовхне, власна мотивація або зовнішні обставини. Проте одне залишається незмінним: прислухайтеся до свого серця та керуйте життям так, щоб завжди мати внутрішню іскру для нових звершень.
Цей матеріал створено за підтримки проєкту “Накипіло.Освіта” та DW Akademie в Україні.
