Сексизм у журналістських матеріалах. Як його розпізнати й уникати?

У світі існує багато стереотипних думок щодо ролі жінок і чоловіків.  Журналістика, як одне із найголовніших джерел отримання інформації, має сприяти знищенню стереотипів. Але що робити, якщо і в медіа досі поширений сексизм та гендерна нерівність?  Як їх розпізнавати та уникати у своїх матеріалах? 

«Сексизм — дія, жест, візуальний прояв, вимовлені або написані слова, практика або поведінка, в основі яких лежить ідея про те, що людина або група людей гірші через свою стать, та які проявляються в публічній або приватній сферах, у мережі або поза нею» — зазначено в Рекомендації CM/Rec(2019)1 «Запобігання та боротьба із сексизмом»Іншими словами, це дискримінація людини через її стать або гендер. 

Сексизм часто з’являється в медіа. Це можна помітити, наприклад,  у залученості жінок і чоловіків як експертів і експерток у матеріалах. Згідно з дослідженням ІМІ та «Детектор Медіа» у березні 2021 року, українські онлайн-видання посилаються на жінок як експерток у 28,2% матеріалів. Натомість чоловіки у якості експертів з’являються у 71,8% матеріалів.  Аби застерегти вас від подібних помилок, запитали в експертів та експерток, яких правил варто дотримуватись, щоб матеріал не вийшов сексистським. 


Що таке сексизм у журналістиці?

Як і в житті, у медіа «сексизм це упередження чи дискримінація людей через їхню стать або гендер», зазначає продюсерка Радіо «Культура» та координаторка з гендерних питань кампанії проти секcизму в медіа та політиці «Повага» Ірина Славінська

«Якщо, говорити про те, як сексизм проявляється у медіа, то у сексизму, звичайно, є дуже багато різних облич. Ми можемо впізнати його в ретрансляції у медіа гендерних стереотипів. Якщо жінку змальовують у журналістському матеріалі або в етері насамперед як добру господиню, природжену матір, людину, яка дуже дбає про свою красу, це приклад стереотипу. Якщо казати про чоловіків, то їх часто стереотипно змальовують як таких, що думають лише про роботу, багато заробляють та не зацікавлені у сімейних стосунках, є мачо». 

Ірина наголошує на тому, що велике значення має редакційна політика й те, наскільки чутлива до недискримінації команда цього медіа, чи має знання про шляхи уникнення дискримінації в медіа.

«Ще одне обличчя проявів сексизму – це розподіл ролей у самій команді. На репортерських позиціях або в ньюз-румах на невидимих посадах можуть працювати жінки, а в ролі ведучих, які є обличчям каналу та представляють топові програми в прайм-тайм, ми часто бачимо саме  чоловіків. Це приклад, так званої гендерної асиметрії. Жінки часто ведуть програми на соціальну, культурну чи психологічну тематику, а чоловіки «серйозні теми», такі як політика. Також сексизм може проявляєтися в об‘єктивації –  приділенні уваги насамперед тілесності. З цим в медіа, на жаль, найчастіше стикаються жінки. Скажімо, жінку часто візуально представляють у більш відкритому одязі: голі руки, відкрите декольте, коротка спідниця, підбори, вишукана зачіска, багато макіяжу. Об‘єктивацією такі ознаки стають, коли саме на них робиться найбільший акцент, коли саме на них звертається найбільша увага», пояснює Ірина Славінська.

На думку журналістки «Новое Время» Олександри Горчинської та авторки Незручного каналу у телеграмі, «сексизм стосовно жінок, в основному, проявляється у заголовках, таких як: Сексуальна білявка очолила структуру Х, Пишна брюнетка виграла золоту медаль на олімпіаді тощо. Тобто про жінок, які мають певні професійні здобутки, пишуть не як про експерток, а описують за зовнішніми ознаками. Також жінку часто описують як додаток до чоловіка і навпаки. Це такі типові заголовки, як Дружина відомого спортсмена опублікувала фото у соцмережах або Чоловік народної артистки відкрив свій бізнес. Це будуть більш клікабельні заголовки, але такий текст не представляє саму особистість, лише її віддзеркалення через призму партнера. Також сексизм може проявлятися тоді, коли компетентність людини ставлять під сумнів через вік та стать: Ти ж жінка, ще й така молода. Як ти можеш у чомусь розбиратися або Ти ж чоловік, куди тобі у цій нечоловічій сфері працювати”».

Ще одним проявом стереотипності у матеріалах Олександра визначає підкреслене навантаження на жінку. Тобто, якщо під час інтерв’ю у жінки запитають: «А як вам вдається встигати все: і керувати компанією, і доглядати за дітьми? Як ви поєднуєте роботу і материнство?», це можна вважати сексизмом. Тут виховання дітей визначається як обов’язок саме жінки, що також можна вважати стереотипним уявленням. 

Журналіст, радіоведучий, культурний менеджер, а також співзасновник «Радіо Сковорода» та «The Ukrainians» Володимир Бєглов, пояснює: «Сексизм відображається практично у всіх сферах. У наших широтах сексизм найчастіше проявляється як упереджене ставлення чоловіків до жінок. Але досить часто й у жінок до чоловіків, коли жінки визнають якісь патріархальні стереотипні уявлення про гендерні роди».

Журналіст також зазначає, що найпростішою формулою сексизму є: чоловік – норма, жінка – відхилення. «У журналістиці сексизм проявляється в поширенні стереотипних уявлень та упереджень щодо гендерних ролей чоловіків і жінок. А також, що важливіше саме для текстів, – відсутність у матеріалах фемінітивів – жіночих відповідників професіям, посадам, статусам тощо.

«Чому це шкідливо саме для журналістики? Сексизмом у матеріалах  журналісти безпідставно вивищують одну стать над іншою, тим самим поширюючи стереотипні уявлення у суспільстві».

Ірина Дєдушева, блогерка, журналістка телеканалу «Суспільне мовлення» та СММ-ниця науково-популярного ресурсу «Гендер в деталях» розповідає:  

«Якщо ви бачите новину про те, що Тіна Кароль показала пишні груди, а в матеріалі про ДТП обов’язково є акцентування на жіночій статі – то це він – страшний сон усіх борчинь за права жінок. Найчастіше сексизм проявляється, коли журналіст(к)и створюють «новини» про зовнішність відомих жінок, їхні секрети молодості чи навпаки їхні зайві кілограми, невдалі образи тощо. Дуже мало таких матеріалів можна побачити про чоловіків, адже сфера краси у патріархальному світі є стереотипно жіночою. Жінку оцінюють як об’єкт, навішують на неї ярлики і вирішують чи гідна вона статусу «красуні».

Є кілька причин, чому сексизм такий розповсюджений. «Замість того, аби освічувати свою авдиторію, ЗМІ хайпують та ведуться на те, що з’їдятьлюди. Оскільки наше суспільство в цілому патріархально налаштоване, новини з елементами об’єктивації, людей все ще цікавлять. Іноді недосвідчені журналіст(к)и можуть використовувати сексистські висловлювання несвідомо через брак компетенції чи знань. У такому випадку журналіст(к)и послуговуються тим, про що говорять у їхньому середовищі. Але є й ЗМІ, які консервативно налаштовані і спеціально транслюють сексистські думки. Вони мають принципову позицію щодо підкреслення  справжньої ролі жінки».


У якій сфері проявляється та кого торкається найбільше?

За словами Ірини Дєдушевої, найчастіше «виїжджають» на стереотипах та сексизмі таблоїдні видання, тобто «жовта преса». Але також вона зазначає, що вистачає цього і на телебаченні, особливо в шоу, у яких підкреслюється традиційна роль жінки.

«Під категорії справжності потрапляють як жінки, так і чоловіки. Проте страждають від гендерних стереотипів більше все-таки жінки. Це пов’язано з загальними настроями суспільства та патріархальною системою. Іноді, навіть у невинних, на перший погляд, матеріалах, де автор(ка) не хотіли нічого поганого написати, проскакує сексизм. Навіть, якщо мета матеріалу зруйнувати стереотип, не завжди у журналістів(ок) вдається уникати сексизму. Прив’язка до рис та характеристик, які вважаються традиційно жіночими все одно проскакує». Приклади зі ЗМІ, які радить переглянути Ірина:

Ірина Славінська  зазначає: «У світі, де панують стереотипи, однаково некомфортно живеться всім. І навпаки, у світі, де немає стереотипів, комфортно живеться і жінкам, і чоловікам. Але, на моє око, ми частіше зіштовхуємося з проявами сексизму насамперед стосовно жінок».

Як вважає журналістка, це можна побачити у різних темах. «Наприклад, у тому, як роботу жінок у політиці представляють через якісь принизливі публікації (огляд суконь чи одягу жінок народних депутаток, або запитання про те, як вони поєднують сімейне життя та роботу). З такими проявами чоловіки не стикаються».

«Сексизм поширений у всій сфері медіа, але найяскравіше це проявляється у розважальній та таблоїдній журналістиці, коли ми відображаємо жінок-знаменитостей в один спосіб, а чоловіків-знаменитостей в інший», резюмує Володимир Бєглов. За його словами, зараз від гендерних стереотипів страждають жінки та це наслідок патріархальної нерівності, яка тягнеться вже дуже довго.  

«В деяких сферах з цим явищем борються ефективніше, в інших більш повільно. Але чоловіки теж страждають від гендерних стереотипів, бо гендерні ролі також закріплені й за ними. Будь-яка дискримінація чи сексизм це обмеження людини. Ми таким чином ніби забираємо у людини право обрати бути собою. За стереотипними уявленнями чоловік має бути брутальним, рішучим, агресивним, сильним. Натомість жінка має бути слабкою, творчою та емоційною».


Поради, які допоможуть писати матеріали без сексизму

Ірина Дєдушева:
«Все дуже просто: треба дотримуватися журналістських стандартів. Навіть наведені вище приклади їх порушують, адже в матеріалі присутня особиста оцінка зовнішності героїні. Ще один стандарт, який допоможе уникнути сексизму суспільна важливість матеріалу. Чи дійсно важливо для вашої аудиторії знати про груди Тіни Кароль? Чи про красу поліцейської? Можливо, все ж таки варто говорити про їхні професійні досягнення? Також, аби перевірити чи є у вашому матеріалі сексизм, раджу застосовувати такий прийом: підставити на місце жінки чоловіка і проаналізувати, чи сформулювали б ви свою думку так само чи вона вам здається безглуздою і навіть смішною».

Володимир Бєглов:
«Потрібно уникати штампів, стигматизації і так званих махрових евфемізмів на кшталт слабка стать, сильна стать, чоловік у спідниці, баба з яйцями тощо. Варто дотримуватися правила people-first language, тобто людина перш за все. Коли ви пишете про когось або розповідаєте про когось, то розповідайте про сильні і слабкі сторони саме цієї людини, незалежно від її статі».

Щоб дізнатися ще більше порад радимо зазирнути і прочитати матеріали Ірини Славінської для сайту кампанії проти сексизму в медіа і політиці ПовагаЯк пройти гендерний моніторинг контенту? Чекліст для медіа  та Твій гендерно чутливий матеріал.


Що можна прочитати або послухати, щоб краще розібратися у темі гендерної рівності?

Авторка матеріалу та ілюстрацій: Ксенія Євтушенко

[mistape]

Читати також

error: Копіювати не треба :)