Фотографія – це 70% успіху вашого тексту. Мало написати якісний матеріал, потрібно його ще вдало оформити, щоб його хотіли прочитати. А щоб ваші світлини не викликали негативних відгуків, а вас самих не звинуватили у некоректності робіт, ми зібрали для етичні та правові норми, якими керуються фотограф(к)и під час своєї роботи.
Законодавчі права для фотожурналістів
Під час розвитку фотожурналістики почали з’являтись й етичні кодекси. Одна з головних вимог – правдивість. Хоча до фотографій зазвичай менше претензій, ніж до текстів, адже зображення за своєю природою є правдивим. Але варто розуміти, що фотограф несе відповідальність за свої світлини та за те, що на них є. Тому журналіст може фотографувати все, що є в громадському місці, однак порушувати особистий простір не повинен – потрібен дозвіл. До громадських чи публічних місць можна віднести площі, вулиці, вокзали, ринки, робочі кабінети тощо.
Де знімати заборонено?
- У громадських місцях, що є приватною власністю (якщо є заборона).
- Не можна знімати пожежників, поліцію, швидку тощо, якщо ви заважаєте їм виконувати свої обов’язки.
- У будівлях суду, урядових, транзитних будівлях.
- У місцях особистого догляду, вбиральнях, роздягальнях.
- Заборонено знімати дітей. Лише за згодою батьків і лише з ними. Винятком є зйомка у публічному місці.
- Загалом фотографії не можна редагувати, але можна виправити світло, та вирівнюють за композицією. Фотожурналіст повинен прагнути того, щоб його знімки були правдивими, чесними й об’єктивними.
Етичні норми для фотожурналістів
Окрім прав, медійники мають і обов’язки, які регулюються етичними кодексами журналістів. Але у кожної країни воні різні і тому правила теж трохи різняться, проте багато критеріїв є спільними. Це відповідальність журналістів за точні підписи, заборона на видозмінення змісту і суті фотографії. При зборі інформації, документів та фотографій журналісти повинні враховувати інтереси всіх сторін та не суперечити етиці. Також можна оприлюднювати лише ту інформацію, документи та знімки, джерела яких відомі, обов’язково попереджати про неперевірену інформацію та публікацію фотомонтажів, не використовувати методи отримання інформації, фотографій або документів що суперечать етиці журналіста і в жодному разі не маніпулювати світлинами й не використовувати їх у власних цілях. Фотографія повинна містити підписи фотографа та героя, а фотографувати дітей без дозволу батьків заборонено. Етичним порушенням є й постановчі світлини. Журналісти не повинні втручатися в ситуацію. Наприклад, просити зробити певний вираз обличчя або стати в потрібну позу. Проте, жоден етичний кодекс не може продумати ситуації до кінця, тому важливо мати здоровий глузд та тверезе мислення.
Юридичні принципи:
1. Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.
2. Фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їхнього публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Витрати, пов’язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються цією фізичною особою.
3. Знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи, може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.
При цьому, наприклад, коли ви знімаєте у громадському місці й людина бачить, що вона потрапляє в кадр, вона має право сказати вам, що не хоче, щоб її знімали на камеру – ви мусите видалити кадри з нею. Але, якщо ви фотографуєте себе і на фоні випадково є інша людина, то ви не зобов’язані видаляти знімок.
1. Фотографія та інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи, а в разі її смерті – за згодою осіб, визначених частиною четвертою статті 303 цього Кодексу.
Згода, яку дала фізична особа, зображена на фотографії, іншому художньому творі, може бути після її смерті відкликана особами, визначеними частиною четвертою статті 303 цього Кодексу. Витрати особи, яка здійснювала публічний показ, відтворення чи розповсюдження фотографії, іншого художнього твору, відшкодовуються цими особами.
2. Якщо фізична особа позувала авторові за плату, фотографія, інший художній твір може бути публічно показаний, відтворений або розповсюджений без її згоди.
Якщо фізична особа, яка позувала авторові фотографії за гроші, а після її смерті – її діти та вдова (вдівець), батьки, брати та сестри вимагають припинення публічного показу, відтворення чи розповсюдження фотографії, то лише за умови відшкодування автору або іншій особі пов’язаних із цим збитків.
3. Фотографія може бути розповсюджена без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб.
