Тригери прокрастинації. Як почати писати?

Все частіше на все кажете «потім»? Відкладаєте важливі справи, а тоді відчуваєте провину? У цій статті поговоримо про те, що в психології називається прокрастинацією. Її причини, вплив та ефективні методи боротьби.

Багато кому знайома ситуація, коли є вагон часу до дедлайну якоїсь роботи: курсова, диплом, стаття тощо, і ми думаємо, що встигнемо зробити всі справи потім. А ось і особливість часу ⏤ він збігає не задумуючись і не жаліючи вас і вашу ще навіть не почату роботу. І ось дедлайн підтискає, тут ми вже діємо не через мотивацію творити, а зі страху не встигнути.

Прокрастинація ⏤ це один із симптомів синдрому відкладеного життя, певний самоcаботаж, коли людина нескінченно відкладає справи, хоча об’єктивно та зовні нічого не заважає за них взятися. Тобто прокрастинувати ⏤ відкладати те, що потрібно зробити, часто тому, що це не приносить задоволення або нудно.

Відкладання на потім часто вважають лінню. Але насправді це два різні стани. Лінива людина не ставить мету і не бере на себе зобов’язань. Прокрастинатор, в свою чергу, відкладає справи до крайнього моменту. Він впевнений у їх виконанні, але не може змусити себе почати. І що далі відкладається справа, то більше він страждає. Часу залишається менше, а роботи більше, і йому просто страшно починати. Тривале відтягування справ веде за собою демотивацію, розчарування в собі і своїх уміннях, а в крайньому випадку — депресію.

Поширені причини прокрастинації:

  • нецікава задача;
  • обмаль мотивації та натхнення;
  • неправильне розставлення пріоритетів;
  • відсутність задоволення від виконаних завдань;
  • поганий тайм-менеджмент;
  • завдання не мають цінності;
  • відсутність плати за роботу.

Прокрастинація також часто є симптомом перфекціонізму. Оскільки перфекціоністи бояться виконати завдання недосконало, вони відкладають його якомога довше. Якщо ви прагнете до ідеального результату, то будь-яка недосконалість викликатиме вкрай погану реакцію. Це лякає, а страх змушує відкладати справу, яка може пробудити такі неприємні емоції.

Від чого часто страждають перфекціоністи:

  • нереальні, негнучкі цілі; 
  • живуть і працюють за принципом «маю досягти», а не «хочу досягти»;
  • не помічають свій прогрес і розвиток або вважають його недостатнім;
  • постійне напруження через страх невдачі замість мотивації досягненням цілей;
  • переконання, що помилки ⏤ не частина шляху і розвитку, а вороги.

В основі прокрастинації лежить коло почуття провини. Як це працює: я нічого не роблю, тому почуваюся винним і сварю себе за це. Почуття провини під час відпочинку розтрачує енергію, тому ви насправді не відпочиваєте, а ще більше напружуєтесь. А після такого «відпочинку» намагаєтесь щось зробити, вам не вистачає енергії та знову з’являється провина. Важливо розуміти, що механізм відкладання не дорівнює відсутності діяльності. Це, в більшості випадків, заміна тасків, які необхідно виконати на не вкрай важливі. Навіть усвідомлюючи необхідність виконання конкретних важливих справ (наприклад, своїх посадових обов’язків) людина займається всім, тільки не тим, що потрібно.

Як прокрастинація впливає на журналістів та журналісток?

В часи студентства ви можете думати, що тексти пишуться лише на хвилі натхнення. Звучить романтично, правда? Але в реальності, коли авторство перетворюється на повноцінну роботу, про настрій ніхто думати не буде. Віддалена робота стала взагалі ідеальним середовищем для прокрастинації, коли дім та офіс раптом стали одним і тим же місцем. Мозок розгубився і не розуміє, що йому робити: працювати, спати, дивитися серіал або просто зависнути в Instagram.


Треба розуміти, що лише на натхненні й мотивації кар’єру не збудуєш, і розвитку особливого теж не буде. Бо чекаючи хорошого настрою, гарної погоди або несподіваного напливу ідей, ви будете писати один текст в місяць, а може навіть в рік. 

Як почати писати зараз, а не відкладати на потім?

  • Спершу вивчіть тему. Не потрібно одразу писати, спершу почитайте, перегляньте фільми або відео, пов’язані з нею. Не обов’язково бути в цю тему закоханим, але без зацікавлення якісно написати навряд вийде.
  • Навіть одне слово — вже не пустий аркуш. Створіть новий документ і одразу напишіть заголовок для вашої роботи. Саме відчуття, що ви вже почали дуже бадьорить і налаштовує на наступні кроки. Можна створити пункти статті, які пізніше заповните текстом. Структура дуже важлива і дасть зрозуміти про що ви в змозі почати писати прямо зараз.
  • Діліть справи на частини. Простіше розпочати, якщо вам потрібно написати абзац, а не цілу книгу. Тому замість того, аби мучити себе і писати статтю за один вечір, візьміть собі за правило писати по 30 хвилин щодня.
  • В чернеток немає правил. Не бійтеся перетворювати свої думки у тексти. Процес записування підштовхує почати діяти, допомагає зрозуміти себе, свої страхи та проблеми. Можна писати все, що спаде на думку, адже ці слова будуть призначені лише для вас, і їх завжди можна відредагувати.
  • Будуйте грамотний внутрішній діалог. Спробуйте замінити фразу «Я повинен» на «Це мій вибір зробити…». Бо коли ви мотивуєте себе якимось обов’язком, то підсвідомо вважаєте себе жертвою обставин. 
  • Фокусуйтеся на теперішньому. Замість того, щоб відчувати провину за бездіяльність у минулому або страх щодо майбутнього, оцініть поточний момент. Саме він дає можливість сконцентруватися на задачі, вирішити її та бути задоволеним результатом.

***

Іноді всі наші можливості — у нас під рукою, але ми не можемо їх спіймати. Коли ми зволікаємо, втрачається час, який ми могли інвестувати в щось значуще. Якщо ви подолаєте цього лютого ворога, то зможете досягти більшого і при цьому краще використовувати потенціал та весь спектр можливостей, який пропонує життя.

 

[mistape]

Читати також

error: Копіювати не треба :)