За час повномасштабної війни в Україні росіяни здійснили 280 злочинів проти українських медіа, журналістів та журналісток. Станом на 28 лютого у Міжнародному кримінальному суді заявили про початок розслідування війни росії в Україні. Як РФ порушує права ЗМІ та яка специфіка розслідування подібних злочинів, читайте в матеріалі.
Що таке воєнний злочин і чому це не те саме, що військовий?
Це свідоме порушення правил і звичаїв ведення бойових дій. Воєнні злочини розслідують у Гаазькому суді (Нідерланди), який керується Римським статутом. Про покарання за здійснення воєнних злочинів заговорили після Першої світової війни. Тоді німецький уряд визнав право союзників на притягнення до відповідальності осіб, яких підозрюють у вчиненні протиправних дій на війні. Що стосується воєнних трибуналів, то першим таким виявом міжнародного гуманітарного права став Нюрнберзький процес, над керівниками гітлерівської Німеччини. Тоді ж було визначено, які саме дії є міжнародно-правовими злочинам, а саме — убивство, катування цивільних і/або військовополонених, мародерство, знищення міст чи сіл.
Військовий злочин — це злочин проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби, учинений військовослужбовцями, а також військовозобов’язаними. За скоєння військового злочину передбачено покарання згідно з розділом XIX Кримінального кодексу України.
Про воєнні злочини у ККУ
Українське законодавство не передбачає окремої статті, що стосується воєнних злочинів. Проте до переліку військових внесено декілька тих, які насправді є воєнними. Серед них:
• насильство над населенням у зоні воєнних дій (стаття 433 ККУ);
• погане поводження з військовополоненими (стаття 434 ККУ);
• незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристалу та зловживання ними (стаття 435 ККУ);
• мародерство (стаття 432 ККУ).
У законодавстві також міститься універсальна стаття 438 ККУ «Порушення законів та звичаїв війни», до якої входять усі можливі злочини проти цивільних і військових. Що стосується роботи журналіста та журналісток, то в міжнародному законодавстві їх захищають такі статті.
• ст. 19 Загальної декларації прав людини;
• ст. 10 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод;
• ст. 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права;
У них ідеться про свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань і вільний пошук, одержання й поширення інформації та ідей будь-якими засобами незалежно від державних кордонів.
В українському законодавстві роботу медійників і медійниць захищають такі статті:
• ст. 15 КУ «Про заборону цензури»;
• ст. 34 КУ «Про право на свободу думки й слова»;
• ст. 25 Закону України «Про інформацію».
Воєнні злочини проти журналістів і журналісток у світі й Україні
Попри будь-які домовленості та міжнародні врегулювання, воєнні злочини вчиняють в період бойових дій. Так, наприклад, 2021-го року в Афганістані таліби вбили фоторепортера Reuters Даніша Сіддіку. Журналіст висвітлював сутички між талібами й афганськими силами. 145 журналістів вбили чи утримували в полоні в роки громадянської війни в Сирії.
Під час повномасштабної війни, яку розпочала росія в Україні 14 лютого Інститут Масової Інформації станом на 24 травня зафіксував 280 злочинів проти медіа, журналістів та журналісток в Україні. Росіяни вбили 29 журналістів і журналісток, семеро з них загинули під час виконання професійних обов’язків. Серед них були троє українців та четверо іноземців. Дев’ять медійників та медійниць поранили, а щонайменше 15 зникли безвісти. Як учасники та учасниці бойових дій або внаслідок обстрілів загинули 22 журналіст(к)и. Крім того, через погрози російських окупантів, захоплення редакцій та важкі умови роботи 113 регіональних медіа були змушені зачинитися.
Як відбуватиметься судовий процес щодо воєнних злочинів вчинених російськими військовими проти журналістів і журналісток?
У Додатковому протоколі до Женевської конвенції стаття 79 присвячена безпосередньо захисту журналістів та журналісток. Насамперед він визначає, що журналістів, котрі перебувають у небезпечних професійних відрядженнях у районах збройного конфлікту, розглядають як цивільних осіб.
За словами керівниці юридичного напряму в Інституті Розвитку Регіональної Преси Оксани Максименюк, міжнародне гуманітарне право не надає воєнним злочинам проти журналістів особливого статусу, тому у випадку вчинення російськими окупантами злочинів проти журналістів, їх будуть прирівнювати до категорії цивільних осіб і користуватися загальним захистом від нападів, яке надається цивільним особам.
Злочини росії будуть розглядати в Міжнародному кримінальному суді (МКС) в Гаазі. Цей процес складається з кількох етапів. Перший — це попереднє розслідування, під час якого визначають, чи існує достатньо доказів злочинів і чи справжнє національне провадження. 28-го лютого головний прокурор МКС Карім Ахмад Хан повідомив про початок розслідування справ в Україні. Він 16-го березня розпочав роботу на місці, а наступного дня надіслав росії запит на участь у розслідуванні. Другий — це розслідування, де судді визначають підозрюваних та видають ордери на арешт. Наступним кроком є досудове розслідування: троє суддів підтверджують особу підозрюваного, а також те, що він розуміє обвинувачення. Потім відбуваються слухання, які зазвичай тривають 60 днів. Після цього ухвалюють рішення щодо повноти чи недостатності доказової бази для подальшого судового процесу. На четвертому етапі сторона обвинувачення доводить вину обвинуваченого. Судді виносять вирок, потім є можливість подати апеляцію в разі незгоди сторони обвинуваченого з вироком.Останнім етапом є виконання вироку суддів.
Як можна посприяти покаранню воєнних злочинців зараз?
Міжнародна організація з захисту прав людини WITNESS розробила для журналістів рекомендації, як знімати відео, щоб воно стало доказом у суді. Повний варіант посібника тут. А нижче головні рекомендації:
- Перевірте, чи на камері або мобільному телефоні виставлені правильні дата, час і GPS координати для запису цифрових метаданих.
- Наговоріть на камеру дату, час і місце (можна також написати час, дату й місце зйомки на папірці та потримати його перед камерою протягом 10 секунд або зняти будь-що, що вказує на дату, час і розташування).
- Наговоріть на камеру або запишіть на папері чи в телефоні імена й контакти тих, хто це зняв, хто був поряд і зможе дати свідчення про те, що відбулося.
- Знімайте злочин одним кадром і без пауз.
- Зробіть дуже повільний 360-градусний огляд для пояснення контексту й розуміння того, що відбувається поза кадром.
- Добре, якщо вийде зафільмувати великі плани доказів, поранень, облич злочинців, зброї, розпізнавальних знаків, документів.
- Тривалість кадрів має перевищувати 10 секунд. Картинка повинна бути стабільною, наскільки це можливо.
Якщо ви зараз документуєте злочини росіян, то передавайте матеріали за адресою warcrimesos.ua@gmail.com. Це пошта платформи, яку створив офіс Генерального прокурора разом з українськими та міжнародними партнерами, для фіксації воєнних злочинів, скоєних російською армією в Україні.
Авторка: Юлія Гаюк. Коректорка: Марина Кулініч.
