Як правильно використовувати іншомовний матеріал у своїй статті?

Використання іншомовних ресурсів при підготовці статті доповнює ваш текст додатковими аргументами та допомагає розкрити тему більш глибоко. В якому обсязі та на яких законних підставах ви маєте право позичати інформацію читайте в нашому матеріалі.

Правова сторона питання

В частині другій пункту першого статті 20 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі – Закон) вказується, що перекладачі та (або) автори інших похідних творів користуються авторським правом на створений ними твір за умови дотримання ними прав автора, твір якого зазнав перекладу, адаптації, аранжування або іншої переробки.

Поняття твору охоплює об’єкти будь-якої форми вираження, які мають творчий характер. Похідний твір згідно зі статтею 1 Закону є творчою переробкою іншого існуючого твору без завдавання шкоди його охороні. Положення статті 20 Закону відсилають нас до законодавства країни, громадянином якої є автор оригінального твору.

Таким чином, якщо ви хочете зробити переклад цілої статті або її частини, вам необхідно звернутися до законодавства або до самого автора. Якщо стаття опублікована на сайті медіа, важливу правову інформацію ви зможете подивитись у «Правилах використання». Їх найчастіше можна знайти внизу вебсторінки. Прочитавши їх, ви зможете зрозуміти, яким чином редакція дозволяє використовувати матеріали сайту.

Практична сторона питання

На практиці ситуація виглядає дещо інакше. Коли ми працюємо над статтею і посилаємось на декілька джерел, то може не завжди бути час, щоб отримувати офіційний дозвіл на використання матеріалу. Що робити у такому випадку?

Існує три способи інтеграції джерел у вашу роботу узагальнення, перефразування та цитування. Якщо ми використовуємо інформацію з іноземного джерела, то згідно з Законом переклад є похідним твором. Тому підпадає під поняття перефразування. Але це не означає, що ви можете використовувати інформацію без зазначення джерела. 

Згідно з пунктом «в» статті 50 Закону плагіат це оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору. Перефразування твору з неналежним посиланням на автора може вважатися на практиці плагіатом. Щоб запобігти цьому, необхідно вказувати посилання на оригінальний матеріал. Це може бути гіперпосилання в самому тексті або належним чином оформлене посилання в кінці роботи.

Важливо пам’ятати

  • Завжди шукайте першоджерело інформації, адже на сайті медіа не завжди може бути оригінальний матеріал.
  • Вставка гіперпосилань – це чудовий спосіб обмежити кількість тексту, що міститься у вашій статті. Вони дозволяють вам зберегти свій текст коротким та цікавим, даючи читачам можливість за бажанням знайти більше інформації.
  • Посилання на джерело в самому тексті подаються у квадратних дужках. В них зазначається номер джерела і сторінки з інформацією, що цитується.
  • Посилання на джерело в кінці матеріалу у списку літератури оформляється в залежності від типу джерела. Якщо це стаття, то необхідно вказати прізвище автора(ів), назву роботи, назву видання, рік, номер випуску, сторінки. Якщо це електронне джерело, в кінці треба вказати [Електронний ресурс]. – Режим доступу: посилання.
  • Читайте редакційну політику медіа, на сайті якого ви берете інформацію. За можливості уточніть ті питання, які викликають у вас сумніви.
  • Якщо ви пишете для видання, ознайомтеся з його редакційною політикою. Це необхідно не тільки для розуміння ton of voice, але й для коректного оформлення посилань. Інколи видання надають перевагу певному способу оформлення джерел.
[mistape]

Читати також

error: Копіювати не треба :)